Методична скарбничка

Я працюю над проблемною темою «Застосування технології дослідницького навчання на уроках української мови та літератури як шлях розвитку творчих здібностей школярів» , бо саме технології дослідницького навчання сприяють успішній організації пошукової діяльності учнів, розвиткові в них мислення, формуванню основних мовленнєво – мислитель них процесів, активізації вмінь спостерігати, аналізувати, зіставляти, систематизувати, робити відповідні висновки. Для цього матеріал потрібно розглядати системно, у логічній послідовності й логічних зв’язках, з додержанням наступності. Щоб забезпечити процес свідомого і цілеспрямованого засвоєння того чи іншого матеріалу, я його диференціюю на певні взаємопов’язані частини:

Найважливіші теоретичні відомості;

Пунктуація та орфографічні правила;

Культура мовлення і стилістика;

Пріоритетні завдання тем розділу.

(Додаток 1).

Дослідницька праця є творчою діяльністю, передбачає формування вмінь самостійно здобувати знання, досліджувати різні мовні явища, робити висновки, застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності. Але процес формування в учнів дослідницьких умінь буде ефективним лише за певних, до яких я залічую:

-         Залучення учнів до самостійної практично – пошукової діяльності на різних етапах навчального дослідження, уміле керівництво вчителя процесом спостереження;

-         Послідовне виконання всіх або більшості стадій пошуку ( учень повинен уміти не тільки відтворювати знання, а й, найголовніше, провадити пошук, досліджувати проблему;

-         Застосування проблемного підходу з метою стимулювати  навчально – дослідницьку діяльність школярів, активізувати їхнє мислення;

-         Заохочення учнів до активної мовленнєво – комунікативної діяльності, найвищим виявом якої є творчість.

Отже, на мою думку, навчальне дослідження полягає в постійному стимулюванні учнів досліджувати рідну мову, максимально використовувати вивчений лінгвістичний матеріал, створювати власні висловлювання, що сприяє активній мовленнєво – мислительній  діяльності учнів, підвищенню рівня їхньої пізнавальної самостійності. Дослідницький метод, заснований на таких принципах, як пошук, віра в себе, самостійність, мотивація до спілкування, взаємодопомога є способом організації пошукової діяльності учнів, спрямованої на розв’язання нових проблемних ситуацій, самостійне здійснення процесу пізнання, оволодіння методами наукового пізнання в процесі пошуку.

Робота над формуванням дослідницьких умінь у своїй основі має ґрунтуватися також на взаємозв’язку мови і мовлення. Під час навчання мови відбувається планомірний, усвідомлений мовленнєвий розвиток учнів, оскільки мова і мовлення становлять нерозривну єдність. Опановуючи мовний матеріал, учні не тільки пізнають дійсність, а й розвивають своє мислення. Щоб висловити думку, яка реалізується саме в мовленні, потрібно оформити її з допомогою мови ( усно чи письмово ). Отже, розвивати мовлення можна тільки у зв’язку з розвитком мислення.

Дослідницькі вміння характеризуються як властивості особистості, що забезпечують успіх у проблемно – пошуковій діяльності.

(Додаток 2 ).

Для ефективного формування дослідницьких умінь школярів, активізації їхньої пізнавальної діяльності я користуюся такою системою методичних прийомів дослідницького методу :

1.Організація творчого спостереження над мовним матеріалом –сприяє розвиткові вмінь бачити цікаві зразки використання мовних одиниць, сприймати їх та досліджувати в сукупності з іншими мовними явищами, стимулює використання подібних конструкцій у власних висловлюваннях ( усних і письмових ).ефективним щодо цього є такі види завдань: аналіз синтаксичних конструкцій у зв’язному висловлюванні ( аналіз словесних і стилістичних відтінків синтаксичних одиниць у висловлюваннях різних типів, стилів і жанрів мовлення; спостереження над інтонацією простих і складних речень; робота над текстом ).

2.Постановка й розв’язання проблемних завдань – передбачає, по – перше, використання суперечностей між наявними в учнів знаннями і практичними завданнями дослідницького характеру; по – друге, спонукання порівнювати, зіставляти, протиставляти мовні явища у зв’язному висловлюванні й поза контекстом. Доцільно застосовувати алгоритмічні проблеми, для розв’язання яких пропонуються готові алгоритми, способи розв’язання яких потрібно знайти самостійно.

3.Дослідження – пошук – сприяє активній розумовій діяльності учнів, що спрямована на творчий пошук, добір чи класифікацію певних синтаксичних одиниць.

( Додаток 3 ).

4.Дослідження – творче конструювання – виконання завдань на побудову синтаксичних конструкцій, а також окремих зв’язних висловлювань. Конструювання є продовженням аналізу, а результатом цього має бути діяльність, спрямована на застосування здобутих знань у мовленнєвій практиці, тобто конструювання й вираження думок різноманітними мовними засобами.

( Додаток  4).

5.Дослідження – моделювання.

6.Дослідження – реконструювання, або трансформація – завдання граматико – стилістичного характеру, в основі яких - перебудова синтаксичних конструкцій ( заміна мовних одиниць співвідносними – синонімічними ).ці завдання сприяють формуванню в учнів граматико – стилістичних навичок – користування синтаксичними синонімами й варіантами в мовленнєвій практиці.

7.Дослідження фрейм (проблеми ) – передбачає обміркування мовної проблеми за допомогою плану та її розв’язання. Фрейм проблеми складається з основних шести частин. Логічно пов’язаних між собою:

1)формулювання проблеми ( ? );

2)матеріал для спостереження і спонукання до самостійного розв’язання проблеми ( п );

3)побудова плану розв’язання проблеми ( ! );

4)формулювання розвязку або пояснення проблеми ( о );

5)практичне застосування сформульованих теоретичних положень ( л );

6)постановка проблеми для самостійного розв’язання ( * ).

( Додаток 5 ).

8.Дослідження – редагування – аналіз вихідного мовного матеріалу, добір мовних засобів, перебудова синтаксичних конструкцій з урахуванням як суто мовних, так і позамовних чинників. Запобігання граматичним помилкам та усунення їх в усних ( письмових ) висловлюваннях учнів здійснюється за допомогою різних способів виконання дослідницьких завдань редакційного характеру: виправлення помилок, допущених в усному мовленні; удосконалення писемного мовлення на основі: а)ізольованих речень; б)завершених висловлювань;в)виправлення, осмислення суті помилки, усвідомлення того, яку мовну норму порушено в тій чи іншій синтаксичній конструкції.

9.Лінгвістичне й лінгвостилістичне експериментування – передбачає:

Цілісне ознайомлення з текстом ( виразне читання, сприймання емоційності тексту, визначення його теми й головної думки, типу, стилю і жанру мовлення );

Аналіз структури тексту, його логіки ( складання плану, визначення зв’язку мікротем, смислових відношень між реченнями ) ;

Мовний аналіз тексту.

10.Творчий диктант – це такий вид продуктивних вправ. Який поєднує в собі вироблення дослідницьких навичок з розвитком мовленнєво – комунікативних умінь через виконання завдань стилістичного і комунікативного характеру. У процесі вивчення мови доцільно застосовувати такі різновиди творчих диктантів:

Розширення й доповнення синтаксичних конструкцій у тексті за рахунок уведення певних мовних одиниць;

Зміна в продуктивному тексті синтаксичних одиниць;

Реконструювання монологічного тексту в діалогічний;

Творчі диктанти з продовженням.

11.Пошуково – дослідницька робота в групах та в парах та ін..

Пропонована система дослідницьких вправ спрямована на активізацію творчої діяльності школярів, формування пошукових умінь і навичок у процесі поглиблення й систематизації найважливіших відомостей з розділів мовознавства, що характеризуються свідомим ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням, а отже, і мисленням.

                                 Додаток 2

Структура   дослідницьких    умінь    школярів

    

Уміння усвідомлювати проблему  і самостійно оформлювати її.

Уміння висувати гіпотези, асоціативно мислити, переносити знання в нові нестандартні ситуації, критично мислити.

Уміння організовувати спеціальні спостереження над мовним матеріалом.

Уміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання.

Уміння усвідомлювати структуру власної пізнавальної діяльності ( мету,план здійснення, процес здійснення плану, оцінювання результатів ).

Уміння проводити лінгвістичний експеримент.

Уміння встановлювати причинно – наслідкові зв’язки.

Уміння виконувати мисленнєві дії ( аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити, обґрунтовувати, класифікувати ).

Додаток 4
Дослідження – творче конструювання.
I. Скласти речення так, щоб подані словоформи виступали в ролі різних  членів речення.
Краси – в ролі означення й додатка; широкий – у ролі означення й іменної частини складеного присудка; брата – у ролі означення й додатка; з дерева – у ролі обставини й означення; учений – у ролі означення, підмета, додатка, іменної частини складеного присудка; Україна – у ролі підмета, прикладки, додатка; красуня – у ролі прикладки, додатка.
II.  У побудованих реченнях підкреслити всі другорядні члени речення, схарактеризувати їх, скориставшись схемою.
                         Другорядні члени речення
       
Прикладка Додаток Обставина Означення
Прямий
  Непрямий
Способу дії
Місця
Часу
З допустовим значенням
Причини
Мети
Умови
Міри і ступеня дії
Неузгоджене
Узгоджене
                                                                                    

 

 

Зробити синтаксичний розбір речення, скориставшись схемою.
1. Моє дитинство не було безжурним. 2. Але той благословенний чар довколишньої природи щоденно очищував мене. 3. Хіба то не щастя читати довгими зимовими вечорами «Три казки діда Охріма» Андрія Чайковського й беззастережно вірити в описані там дива та страхи. 4. Тягне теплим запахом вчорашньої пареної січки й молока. 5. Благословенне почуття першого кохання! 6. Я пам’ятаю його й донині.
      II Виписати займенники, з’ясувати ряд їх за значенням.
Дослідження – пошук
Прочитати текст. З’ясувати стиль мовлення. Визначити вид речень за будовою.
Не розкажеш, не спишеш і не намалюєш тієї степової краси північної Вкраїни… хороша, чудова, чарівна краса наших степів удень. Дня ний зелений килим уночі стає темно-сизим оксамитом. А зорі-мережки заграють до тебе, ніби жартують… Любуєшся на картину нічної степової краси, смакуєш раєве смакування. А що за ранок у степу! Потягло свіжим раковим вітерцем. Гарно!.. Люблю наші степи! Та чи й можна ж їх не любити?